Головна функція кордонів – дозволити нам отримувати корисне від навколишнього світу, зменшивши надходження шкідливого. Правда, інколи цей механізм не працює. Перший сигнал – букет негативних відчуттів, який розквітає під час спілкування з іншою людиною: злість, гнів, страх, агресія, провина та образи. Вчасно помітити їх – дуже важливо. Ті, хто звик відокремлювати себе від власних емоцій, можуть звертати увагу на тіло – спазми, тремтіння, блідий колір шкіри, все це сигналізує про психологічне джерело стресу.
Як виглядає руйнування кордонів?
Сумна реальність така, що більшість з нас неодноразово порушували кордони один одного. Завдання свідомої людини – помічати це і поступово робити спілкування більш екологічним.
Розглянемо ситуації, в яких особисті кордони не беруть до уваги:
- контроль поведінки: партнер каже, як вам слід робити, а як – ні;
- звинувачення у власних проблемах: “якби не ти, я…”, “ви зламали мені життя…”;
- поради та коментарі, про які не питали: “от я б на твоєму місці…”;
- занадто особисті питання: те саме “коли там вже дітки?” і т.д.;
- оцінка вашої зовнішності та інших особистих даних – без запиту.
Чим гнучкіше, тим краще
Вже пішли будувати кордони? Чекайте, ще кілька речень, бо не всі кордони – корисні. Щоб ненараком не побудувати мури від усього світу, давайте ознайомимося із типологією кордонів, яку наводить науковиця Ніна Браун:
- м’які кордони: вам важко сказати “ні”, особиста думка зливається з думками інших;
- губчаті: ви “поглинаєте” та транслюєте чужі думки, почуваєте себе невпевнено;
- жорсткі: будь-яке посягання на особисті кордони вважаєте актом агресії;
- гнучкі: змінюються в залежності від ситуації та людини.
Тільки гнучкі кордони можна вважати здоровими. Людина, що навчилась їх будувати, відчуває себе окремою особистістю з цілями та бажаннями. І головне – вміє домовлятись з іншими людьми.
Інструкція з вибудови кордонів
- “Спершу киснева маска для себе”: здорові кордони може будувати лише самостійна особистість. Почуваєтеся некомфортно? Поставте собі питання: “А чого хочу саме я в цей момент?”;
- Без позиції жертви. Розверніть хід думок від “вони мене не поважають” до “що я можу з цим зробити?”;
-