15 років тому більшість психологів вважали чат-терапію “пародією на терапевтичний процес”. Багато хто глузував та не сприймав такий формат серйозно, а даремно. Бо на сьогодні численні дослідження науковців доводять, що чат є не лише ефективним, але й має деякі переваги в порівнянні зі звичним форматом.

Про що говорять дослідження

Підсумовуючи результати спостережень за 10 000 клієнтів, було доведено ефективність даного формату. Адже показник ефективності практично не відрізнявся від результатів Offline формату.

Дослідження серед студентів коледжу Трініті в Дубліні (ні, це не коледж названий в честь головної героїні з фільму «Матриця»). Так от, вони повідомляють, що приблизно 75% опитаних задоволені форматом чату та оцінюють процес як високоефективний. Були відмічені наступні переваги:

• локальна доступність: писати можна з відусіль;
• фінансова доступність: нижча ціна за сеанс, відносно offline-формату;
• терапія в будь-який час доби;
• конфіденційність;
• емоційна безпека;
• можливість перечитувати переписку, що дає змогу проаналізувати спілкування з психологом свіжим поглядом.

За останнє десятиліття психотерапевти почали застосовувати онлайн-формат в клінічній практиці. На базі голландської інтернет-клініки психічного здоров`я провели дослідження його ефективності. До вибірки потрапили 1500 респондентів, пацієнти, які проходили лікування в цій клініці від 5 до 16 тижнів. Дослідження показало, що онлайн-терапія працює і пацієнти задоволені процесом і результатом лікування.

Залишається відкритим питання етичних норм, що регулюють відносини терапевта та клієнта. Одним з основних нюансів є процес ознайомлення клієнта з ризиками та перевагами онлайн-формату. 2019 року проводилось дослідження в якому узагальнили всі етичні фактори, якими характеризується онлайн-формат, зіставили їх та отримали наступні результати: 24 позитивних аргументи проти 32, що викликають незручності чи труднощі.

А що кажуть скептики?

Ірвін Ялом американський психолог, доктор наук і автор популярних творів по психології спочатку не був прихильником ідеї чат-терапії. Коли вперше почув про такий формат, висловився категорично та жорстко, назвавши його “збоченням” й ”пародією на терапевтичний процес.”